ГоловнаНовиниНаші новиниКруглий стіл «Можливі наслідки будівництва каскаду верхньодністровських гідроелектростанцій для Нижнього Дністра»

Круглий стіл «Можливі наслідки будівництва каскаду верхньодністровських гідроелектростанцій для Нижнього Дністра»

  • Вівторок, 20 лютого 2018 11:39

Круглий стіл «Можливі наслідки будівництва каскаду верхньодністровських гідроелектростанцій для Нижнього Дністра» відбувся 20 лютого в приміщенні Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.

Тема можливого будівництва нових 6-ти ГЕС на Дністрі турбує багатьох людей. Реалізація нового «грандіозного» проекту ПАТ «Укргідроенерго» у вигляді будівництва 6 ГЕС передбачається на території Івано-Франківської та Тернопільської областей і це спричинить безліч негативних змін. Але найкатастрофічніші наслідки цього нового будівництва очікують Одеську область.
20 лютого в Одесі, в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України відбулося засідання круглого столу «Можливі наслідки будівництва каскаду Верхньодністровських гідроелектростанцій для Нижнього Дністра».
Першими взяли слово представники «Укргідроенерго». Заступник директора департаменту стратегічного розвитку та планування реалізації проектів Кучер С.В. згадав єгипетських фараонів, які теж будували греблі. На питання «хто і чому вирішив, що це необхідно будувати?» Кучер С.В. підтвердив, що вони керувалися Планом розвитку енергосистем з часів СРСР, а знаходити і використовувати енергоресурси - їх головне завдання. Енергоспоживання країни зростає на 2-3% на рік, при тому, що громадськість вимагає закривати атомні станції, а теплові, що працюють на вугіллі, скоро підуть з нашого життя. Він переконував, що на сонячні і вітряні енергоресурси особливо покладатися не можна, так як вони дорогі і ненадійні, а значить, альтернативи гідроенергетиці немає! При цьому він не надавалися жодні схеми розміщення ГЕМ а на запитання де саме конкретно планується будувати 6 нових ГЕС.
Провідний фахівець з питань екології департаменту з організаційної діяльності та комунікацій ПрАТ «Укргідроенерго» Оксана Гуляєва розповіла, що чинний Дністровський гідровузол багато в чому зіграв позитивну роль. Якщо до того, як були побудовані ГЕС, мінімальний стік траплявся до 19 м.куб./ сек, то після - менше 100 м.куб. /сек. не бував! Стік Дністра в районі Заліщиків за даними Укргідроенерго не зменшився, а на здивовані вигуки одеських гідрологів, чому не користуються даними по стоку з гідро постів, які знаходяться нижче за течією, пані Оксана сказала, що пост Дубоссари не дає інформації, а пост Маяки не міряє витрати. Для аналізу впливу гідровузла на стік річки Дністер достатньо поста Могилів-Подільський, який знаходиться приблизно на 40 км вниз за течією нижче ГЕС-2. Також О.Гуляєва поінформувала присутніх про те, що Укргідроенерго може давати більше води на весняні попуски, але це питання вирішує міжвідомча комісія, яка прислухається до вимог рибників з верхньої частини Дністровського водосховища. А з приводу нових можливих ГЕСів – пані Оксана сказала, що питання тільки вивчається, а гідроенергетики готові співпрацювати і почути думку з Одеської області.
Лобода Н.С., док.геогр.н., професор Одеського державного екологічного університету дала невтішний прогноз до 2040 р. - на тлі глобальних кліматичних змін водність річок України, в т.ч., Дністра значно зменшиться і додаткове будівництво ГЕСів тільки погіршить ситуацію. Доцент ОДЕКУ, канд.геогр.наук, Гриб О.М. детальніше зупинився на проблемах Нижнього Дністра в зв'язку із зарегулюванням стоку. Розповів, що при обсязі стоку в річці 100 м.куб./сек. морська вода заходить в Дністровський лиман і може досягати точки водозабору станції «Дністер». Насосна станція зрошувальної системи минулого літа вже залишалася без води, що ставить під удар роботу агропромислового комплексу Одеської області. Нові ГЕС - це велике навантаження на екосистему, яка і так перебуває в складному стані.
Заступник директора Нижньодністровського НПП, Губанов В.В. детально зупинився на тому, як жила дельта Дністра до і після зарегулювання річки. Він також розповів про те, як парк щовесни вимагає весняних еко-попусків НЕ менее550-700 м.куб/сек., а отримує не більше 450 куб.м/сек і то недовго. Це є причиною деградації всієї екосистеми Нижнього Дністра і порушує безліч міжнародних конвенцій, підписаних Україною, а нові ГЕСи тільки посилять проблему. На коментар Гуляєвої Оксани про те, що спускаючи багато води навесні, сохне ікра риби у верхній частині Дністровського водосховища, Губанов В.В. відповів, що цей штучний водойму дає до 30т.риби в рік, в той час, як Дністровський лиман дає 1700 т. риби!
Рубель О.Є., доктор екон. наук, в своєму виступі поділився почуттям «дежав'ю» при розгляді проблеми можливої побудови нових ГЕС.
Харіна Л.А., представник Одеської обласної ради, розповіла про те, що екологічна комісія облради розглядала запит Біляївської райради щодо можливого будівництва 6-ти ГЕС і це дійсно схвилювало всіх. Але поки мало інформації, а тому мало реакції органів влади на цю ситуацію. Але є розуміння того, що води катастрофічно мало і це точно всі усвідомлюють, а тому небезпечно проект не знайде підтримки в Одеській області. Представник Маяківської територіальної громади, Роженко М.В. передав стурбованість керівництва села даною проблемою і обіцяв повну залученність громади в розгляд питання.
Представниками громадського руху були: Слесаренок С., керівник ГО «Чорноморський жіночий клуб», Тернова Ю., керівник ГО «Еколого-культурний центр ім.В.Н. Гонтаренко» та громадської ради при Біляївської РДА, Студенніков І. та Дьяков О. директор та менеджер проектів ГО «Центр регіональних досліджень». Слесаренок С. повідомила, що група громадських організацій виступає з ініціативою зняти зелений тариф для гідроенергетики і запропонувала проведення СЕО - стратегічної екологічної оцінки Програми розвитку гідроенергетики, прийнятої Кабінетом Міністрів України.
Тернова Ю. нагадала про необхідність затвердження та оприлюднення нових Правил експлуатації Дністровського гідровузла; про те, що об'єкти енергетики просто вбивають нашу річку, і треба розрахувати вже нанесені втрати і виставити гідроенергетикам рахунок, а не розмірковувати про нові проекти. Тільки завдяки громадськості України і Молдови проблема будівництва нових ГЕС виходить на публічне обговорення і змушує представників влади якось реагувати.
Учасниками круглого столу було прийнято Резолюцію круглого столу «Можливі наслідки будівництва каскаду Верхньодністовських гідроелектростанцій для Нижнього Дністра».